Сьогодні терміни «гіперактивність» і «дефіцит уваги» так широко вживаються, що їх починають застосовувати мало не до кожного другого непосидючому дитині. А як саме відрізнити гіперактивну дитину від інших,особливо під час творчого процесу у позашкільному закладі?

Дев'ять ознак гіперактивності:

1. Крутиться, сидячи на стільці, неспокійно рухає кистями і стопами.

2. Часто встає зі свого місця під час виконання завдань, коли потрібно залишатися на місці.

3. Безцільно рухається (бігає, крутиться) в ситуаціях коли це неприйнятно.

4. Не може тихо, спокійно грати або зайняти себе чимось.

5. Поводиться так, ніби він "людина-мотор".

6. Часто буває балакучим.

7. Відповідає на питання, не вислухавши їх до кінця, не замислюючись.

8. Насилу чекає своєї черги в процесі спілкування.

9. Пристає до інших дітей або дорослим, заважає їм, втручаючись у розмову або в гру.

Як організувати творчу роботу з гіперактивними дітьми

Психологами розроблено три основних напрямки роботи з гіперактивними дітьми:

• розвиток психічних функцій, які відстають у таких дітей - уваги, рухового контролю, контролю поведінки;
• відпрацювання конкретних навичок взаємодії з однолітками і дорослими;
• важливо, при можливості, вести роботу з гнівом.

Рекомендації керівникам гуртків при роботі з гіперактивними дітьми:

1. Обов'язково оцінювати хорошу поведінку та успіхи в творчості, хвалити дитину, якщо він успішно впорався навіть з невеликим завданням.

2. Зменшити робоче навантаження, в порівнянні з іншими дітьми.

3. Ділити роботу на більш короткі, але більш часті періоди. Використовувати фізкультхвилинки.

4. У кабінеті бажано мати мінімальну кількість відволікаючих предметів (картин, стендів).

5. Знизити вимоги до акуратності на початку роботи, щоб сформувати відчуття успіху. Створювати ситуацію успіху, в якій дитина мала б можливість проявити свої сильні сторони.

Нехай він стане відмінним експертом в окремих областях знань.

6. Посадити дитини під час творчого процесу, по можливості, поряд з дорослим. Оптимальне місце для гіперактивного дитини - в центрі, навпроти дошки, він завжди повинен перебувати перед очима педагога. Йому повинна бути надана можливість швидко звертатися до педагога за допомогою у випадках труднощів.

7. Використовувати фізичний контакт (прогладжування, дотику) в якості заохочення і зняття напруги.

8. Направляти зайву енергію гіперактивних дітей в корисне русло: під час творчості просити їх допомогти - вимити дошку, роздати папір і т.д.

9. На певний відрізок часу давати лише одне завдання. Якщо має велике завдання, то його треба пропонувати у вигляді послідовних частин, і періодично контролювати хід роботи над кожною частиною, вносячи необхідні корективи.

10. Давати завдання відповідно з робочим темпом і здібностями дитини. Важливо уникати пред'явлення завищених або занижених вимог.

11.Вчіть висловлювати свої емоції.

12. Домовлятися з дитиною заздалегідь про тих чи інших діях.

13. Давати короткі і чіткі інструкції (не більше 10 слів).

14. Використовувати гнучку систему заохочень і покарання.

15. Заохочувати дитину відразу ж, не відкладаючи на майбутнє.

16. Надавати дитині можливість вибору, коли це необхідно.

17. Роботу з гіперактивною дитиною будувати індивідуально, при цьому основну увагу приділяти відволіканню  і слабку організацію діяльності.

18. По можливості ігнорувати  вчинки дитини з синдромом дефіциту уваги.

19. Під час уроку обмежити до мінімуму відволікаючі чинники. Цьому може сприяти, зокрема, оптимальний вибір місця за партою для гіперактивної дитини - у центрі класу навпроти дошки.

20. Навчальні заняття будувати за чітко розпланованого, стереотипному розпорядку.

21. Навчити гіперактивну дитину користуватися спеціальним щоденником або календарем.

22. Завдання, запропоновані на уроці, писати на дошці.

23. Вводити проблемне навчання, підвищувати мотивацію учнів, використовувати в процесі навчання елементи гри, змагання. Більше давати творчих, розвиваючих завдань і навпаки, уникати монотонної діяльності. Рекомендується часта зміна завдань з невеликим числом питань.

24. Спільно з психологами допомагати дитині адаптуватися в умовах позашкільного закладу і  колективі - розвивати навички творчої роботи, навчати необхідним соціальним нормам і навичкам спілкування.

25. Дотик є сильним стимулятором для формування поведінки і розвитку навичок творчості. Доторкніться до плеча дитини, погладьте його по голові, візьміть за руку ...

26. При розмові з дитиною опускатися на рівень його очей, дивитися йому в очі, взяти за руки.

27. Запам'ятати, гіперактивність - це не поведінкова проблема, не результат поганого виховання, а медичний і нейропсихологічний діагноз. Проблему гіперактивності неможливо вирішити вольовими зусиллями, авторитарними вказівками і переконаннями.

Посилання на сайти:

1.     http://megasite.in.ua/14898-nevzhe-moya-ditina-giperaktivnijj-diti-ditina-giperaktivnist-vihovannya.html

2.     http://angelyatko.com.ua/school_deteil.php?id=5

3.     http://life.pravda.com.ua/travel/2008/11/3/9791/

Список рекомендованої літератури:

1.     Гульнара Ломакина: Гиперактивный ребёнок. Как найти общий язык с непоседой 

2.     Монина Г.Б: Гиперактивные дети. Психолого-педагогическая помощь